Аналіз цінової ситуації на ринку азотних добрив в Україні та Світі

16.11.2021

Для заощадливих та обачливих аграріїв не існує питання купівлі добрив перед сезоном, вони намагаються купити необхідні, або більшу частину добрив тоді, коли ті найдешевші та коли є час їх завезти в господарство. До слова, мережеві трейдери такі ж завбачливі. Більшість з них купували селітру в липні та жовтні? Звісно і в інший час, але для поповнення запасу в разу високого попиту. Треба розуміти, що для вдалого бізнесу на сезонному товарів трейдер завжди закладає свій інтерес який більший за 2% в місяць (вартість користування грошима).

Тож ми завжди мали картинку коли селітра, наприклад, в березні коштувала 6500 грн/т з доставкою (як в березні 2020 року), і 4200 грн/т  — в липні (як в липні 2020 року). Різниця в 35% легко перекриває річні затрати на користування грошима і на зберігання селітрі на складі. З карбамідом в 2020 році розриви були меншими, 7600 грн/т в сезон та 6900 грн/т – в липні 2020 року (9% не покривали вартості річного зберігання). Привабливість селітри для трейдерів була очевидна, тож карбамід гуртовими партіями купували значно менше і не клали його на склад, намагаючись перепродати.

Але в 2021 році ситуація змінилась, ми мали селітру в березні по 9500 грн/т з доставкою, а в липні – по 12000 грн/т з доставкою. Було дві вагомі причини такого зростання перша і головна – зростання цін на агропродукцію, друга – зростання цін на газ. Вторинна, не менш важлива причина – це зростання цін на азотні добрива на світовому ринку, що мали одним із підґрунть власне зростання вартості газу для виробників добрив.

Що в такому випадку залишається трейдерам з великими мережами складів та агрохолдингам? Перші шукають варіанту імпорту та ведуть марні перемовини з постачальником селітри. Марні тому що постачальник, дорікаючи ціною газу не хоче чи не може значно знизити ціни, натомість, агрохолдинги в Україні таки купили селітру в червні по цінах близько 9000 грн/т і навіть нижче. Окремі великі трейдерські компанії теж купували селітру в черні по 9000-9150 грн/т, така ціна для них здавалась вигідною по двом вагомими причинам:

  • ціна на агропродукцію значно зросла, було зрозуміло, що аграрій погодиться на дорожчі добрива
  • ціна газу в ЄС невпинно росла, тобто імпорт пропонувався завжди дорожче.

Цей крок досвідчених трейдерів був логічним, так само як і окремих імпортерів, що купили в червні селітру дорожче, а отримали її в липні, коли внутрішня ціна дозволила їм швидко скинути товар по 11500 грн/т, FCA.

Ігри з селітрою остаточно припинились, коли в другій половині липня оголосили свої ціни турки, поляки і болгари. При перерахунку це вже було 13000-13400 грн/т, FCA. Стало зрозуміло, що «Казазот» іде на ремонт, болгари і турки також знаходяться на ремонтах через високу ціну газу та низький попит н а внутрішніх ринках. Волатильність світового ринку робили значно ризикованим купівлю імпорту великими партіями, тож на внутрішньому ринку, попри зменшення вартості цін на інші азотні добрива в Світі, цін на селітру замість зниження в черні зросла до 12500, а згодом, до 12900 грн/т, з поставкою на станцію покупця.

Власне відбулось досягнення пікової ціни, яке виправдовувалось лише високими цінами на агропродукцію. Але трейдери почали лякатись падіння ціни газу восени та здешевлення азотних, аномальна ситуація в 2021 році могла призвести до руйнівних наслідків в торгівлі.

В цей час вони почали задивлятись в бік імпорту азотних добрив таких як КАС та карбамід. Імпорт аміаку та сульфату амонію обмежений в обсягах, тож з вільних азотних ми маємо тільки КАС та карбамід. Найближчі, доступні виробники – ГродноАзот, Achema, Grupa Azoty, як не дивно Туркменія. Білорусь виробляє як раз КАС і карбамід. Після того, як на країну наклали санкції в США і ЄС, великий обсяг КАС був виставлений на вільний ринок, а білоруський карбамід просто влився в загальний експорт через Балтику.

Так сталось, що санкції почали діяти саме з 1 липня, коли в Україні почалось цінове ралі на добрива, то ж імпортери одразу вийшли на білоруських постачальників. Звісно, білоруські заводи розуміють преміальність українського ринку та не продавали добрива дешевше, ніж на Балтиці для третій країн.

Зазирнемо в Світову кон’юнктуру. Червень 2021 року, карбамід в портах Балтики почав продаватись по 380 долл. США, закінчив – по 440 дол. США/т, навал. В перерахунку на Україну ціна в кінці червня склала б 14300-14500 грн/т, навал. Пік ціни в кінці липня склав 455 долл. США/т, але в серпні ціни знову знизились до 420 дол. США/т, то ж рівень 14200-14300 на серпень міг бути базовим рівнем для імпорту насипного карбаміду. Карбамід треба запакувати (+400-500 грн/т) та доставити на станцію аграрію (СРТ — +400 грн/т). То ж нормальна ціна на білоруський карбамід складе 15000-15200 грн/т без маржі трейдера. На серпень туркменський карбамід пропонувався по 15500-15700 грн/т, FCA-порт. Таким чином, імпорт із двох джерел по цінах світового ринку спричинив перегляд ціни на карбамід від Ostchem до рівня 15700 грн/т, СРТ. Цікаво, але Дніпроазот на таке зниження не пішов, його пропозиція залишилась на рівні 16000 грн/т, СРТ/FCA, в біг-бегах.

Маємо не менш цікаву ситуацію с КАС. Протягом 2019-2020 років низькі ціни на КАС українського виробництва стали причиною повної відміни від імпорту КАС кораблями, що спостерігалось в 2017-2018 роках. Про те, що це цілеспрямована політики свідчить відірваність ціни КАС від ціни селітри та карбаміду.

КАС в червні продавався по 9100-9600 грн/т, СРТ (від виробників), трейдери перепродували по 10200-10400 грн/т, через те, що черга на відвантаження була на 1,5-2 місяці), в серпні його ціна зросла до 10800-11000 грн/т, СРТ. В той же час імпорт завозиться по 9800-10000 грн/т, FCA, а продається по 10500-10800 грн/т, СРТ.

Чому виробник селітри підняв ціни на КАСв липні, коли весь рік ціна була в паритеті з імпортом? По перше, через нестачу обсягів виробництва КАС, в червні Черкаський Азот не виробляв гранульований карбамід, а виробництво КАСу було значно недовантажено. Виникли черги на КАС, паралельно зростала ціна на селітру, тож розумно було піднімати ціну КАС.

Ми маємо незвичну ситуація в літку 2021 року. Світові ціни зростають, потім знов знижуються, зростає ціна газу, ціни на агропродукцію, а ринок добрив стає ризикованим для трейдерів. Тож влітку виникла хвиля імпорту з Казахстану, Туркменії та Білорусі. Білорусь швидко користується падінням цін на світовому ринку на серпень та ще в липні продає великі обсяги карбаміду в Україну по цінам, еквівалентним FOB-Балтика.

Якщо порівнювати вартість одиниці азоту в карбаміді , селітрі та КАС, то висновок щодо нерівномірності цін в Україні однозначний.

Таблиця 1

Порівняння вартості азоту в азотних добривах в Україні в серпні 2021 року

ПоказникАм. СелітраКарбамідКАС
Кількість азоту, %34,44632
Ціна, грн/т, СРТ129001600010800
Вартість одиниці азоту375348338
Відсотки до Ам. Селітри100%92,7%90%

Дивно, що карбамід, в принципі, купують аграрії. Накопичувати на стільки дорогий азот ніхто не буде.

Наразі, трейдери заливають КАСом все що може його зберігати на зиму. Селітра також купується, а от з карбамідом поки під питанням. Його залежність від зовнішнього ринку насторожує.

Розглянемо статистичні показники виробництва карбаміду та КАС.

Таблиця 2

Виробництво карбаміду в Україні в тис. тонн, 2020-2021 рр

Рік/міс1234567За 7 міс.Всього 12 міс 2020 та 8 міс 2021
20202011872201882342141961 4392 520
20212272042212092001331991 3931 600

В червні 2021 року Дніпроазот та Черкаський Азот стали на ремонт. В 2020 році ціна газу була нижчою з ціну в 2021 році, це дозволяло заводам працювати безперебійно і продавати на експорт і на внутрішній ринок. Цікаво, що ціна на карбамід на внутрішньому ринку була в два рази нижчою за ціну в 2021 році. Причина? Банально, аграрії потерпали від посушливого літа і в Україні не булло попиту на азотні, тим більше на карбамід.

Таблиця 3

Виробництво КАС-32 (без потужностей Гроссдорф) в Україні в тис. тонн в 2020-2021 рр

 Аналогічно, бачимо, що в червні виробництво КАС зменшилось, але й в минулому році КАС в травні і червні виробляли менше. Тоді значно потужніший був попит на селітру. Тим не менш в 2021 році за 7 місяців виробили КАСу на 23,7% більше, ніж в аналогічний період минулого року.

Ретельний аналіз цін експорту та внутрішнього ринку виявив що майже завжди ціна на внутрішньому ринку на всі азотні добрива була вища за ціну експорту. І всі виробники, що в більшій мірі експортують виробляють продукт не в збиток, внутрішній ринок для них вигідніший.

Таблиця 4

Порівняння цін на азотні добрива в Україні та в портах Чорного моря і Балтики в травні – серпні 2021 року.

ДатаУкраїнський ринокВ портах Чорного моряКурс $Ціна в портах, грн/т з ПДВ, плюс упаковкаРізниця
Карб.Аміачна селітраКАСКарб.Аміачна селітраКАС, БЛТККарб.Аміачна селітраКАС, БЛТККарб.Аміачна селітраКАС
2 тиж трав124509500960033021024027,85112997 2888 0211 1512 2121 579
3 тиж трав123009500960035521527027,45119647 3528 8943362 148706
4 тиж трав128009500960035521527027,48119767 3608 9048242 140696
1 тиж черв128009600980037222726527,26124397 6968 6693611 9041 131
2 тиж черв1400099001010042028026027,04138989 3558 4361025451 664
3 тиж черв14200104001040042029026027,3140299 7708 5181716301 882
4 тиж черв14000104001040044029026727,35147119 7888 763-7116121 637
1 тиж лип16000121001100045029527027,41150719 9738 8819292 1272 119
2 тиж лип16000120001080045531027527,331519210 4379 0198081 5631 781
3 тиж лип16000115001080045031027627,251498510 4079 0251 0151 0931 775
4 тиж лип16000120001080044830027626,8146789 9188 8761 3222 0821 924
1 тиж серп16000124001110044029027626,82144319 6038 8831 5692 7972 217
2 тиж серп16000124001080044029027626,66143469 5488 8301 6542 8521 970
3 тиж серп15700129001030042029528826,69137229 7189 2241 9783 1821 076

Дуже чітко видно, що лише в кінці червня 2021 року ціна на карбамід в Україні була нижчою, ніж на експорт. При цьому, на той час вільного карбаміду фактично не було, адже товар продавався заздалегідь, а Черкаський Азот і Дніпроазот знаходились на ремонті. ОПЗ продавав все на експорт, лише товар Сєвєродонецького Азоту відправлявся покупцям.

На питання, що покласти на зиму, дає відповідь Таблиця 1, а от чому в липні ціна на добрива тільки зростала? — ми намагались з Вами зрозуміти. Та більше, зрозуміти, що український ринок, нажаль, в ціноутворенні керується вручну, ніяк не ринковими методами. Помилки виробникам коштують дорого, імпорт заїжджає не тому, що він демпінгує чи ціна на газ вище, а тому, що хтось більше зацікавлений в експорті, а внутрішній ринок та довгострокова торгова політика знову на другому плані. Залишається чекати, коли виробники знову почнуть подавати скарги на демпінг з боку вже нових країн партнерів, а трейдери та аграрії шукатимуть свій вихід. Торгівля як річка, ніколи не зупиняється і шукає де глибше…

Дмитро Гордейчук (Інфоіндустрія)

Другие материалы раздела

Последние новости